|
|
Де ж край війни?..
Ніхто не знав на світі.
І падали зернята в жар згори,
Як падають бійці, раптово вбиті,
Як падають їх рідні матері,
Коли приносять звістку поштарі.
Платон Воронько
Війною стрів мене цей Світ.
Із неба кидав до колиски
Заліза толові огризки
І вишень ранній первоцвіт.
Платон Воронько
Вітання ветеранів-партизанів зі святом.
Шановні земляки! Дорогі ветерани!
Не одне десятиліття минуло відтоді, як завершилась
найкровопролитніша в історії людства війна. З ворогом боролися не тільки
регулярні частини Червоної Армії, а й увесь волелюбний український народ.
Незважаючи на смертельний ризик, його мужні сини й дочки за покликом серця
ставали до лав захисників Батьківщини.
12 серпня 1941 року полум’я війни охопило наше місто, а 16
серпня увесь район був повністю в руках ворога. На окупованій території
встановився режим терору і грабіжництва. Почалася смуга розстрілів і знищення
мирного населення.
Однак ні знущання, не розстріли не зупинили патріотів у їхній
боротьбі проти окупантів. Уже наприкінці 1941 р. в Баштанському районі почали
діяти окремі групи опору фашистській окупації, які займалися диверсійною,
пропагандисткою роботою.
У жовтні 1943 року підпільні групи сіл Баштанки, Привільного, Новоіванівки та
інших об’єдналися в Баштанський партизанський загін (кількістю 150 чол.),
командиром загону став Іван Якович Калініченко.
8 березня 1944 року Баштанський партизанський загін вступив у
бій з відступаючими частинами ворога і 10 березня з’єднався з передовими
підрозділами Червоної Армії.
Здійснюючи бойові операції, партизани влилися до військових частин 3-го
Українського фронту.
Партизани знищили близько 400 ворожих солдатів, взяли у полон 9 офіцерів і понад
300 солдатів, захопили 27 автомашин, 5 мотоциклів та інших трофеїв, серед яких –
18 бойових фашистських прапорів.
Штаб партизанського руху 3-го Українського фронту представив
до урядових нагород 10 членів Баштанського партизанського загону. Орденами
Вітчизняної війни було нагороджено – 4 чол., орденом Червоної Зірки - 5 чол.,
Партизанського медаллю – 1 чол.
Своєю хоробрістю і героїзмом, відвагою та безмежною любов’ю
до Батьківщини учасники руху опору довели усьому світові, що Україна ніколи не
скориться загарбникам.
У цей день ми складаємо шану тим, хто не дожив до наших днів,
і тим, хто через усе життя несе біль від ран, від втрати бойових побратимів,
гіркі спогади про труднощі партизанських стежок.
Дорогі ветерани! Низько вклоняємось вам та висловлюємо щиру
подяку за ваш подвиг та звитягу, за самовіддану працю у повоєнні роки, за
розуміння й батьківську підтримку у розбудові України.
Міцного вам здоров'я на довгі роки, щастя, благополуччя та
душевного спокою.
Нехай над нами буде завжди мирне небо!
|
|
