|
Преображення Господнє
(Яблучний спас)
Другий (Великий) Спас, Преображення Господнє (19 серпня). Одне з
найбільших хліборобських свят. Його ще називали святом урожаю. Кожен
селянин вважав за святий обов'язок віднести до церкви на посвяту
овочі, фрукти, гриби, мед у стільниках, обжинкові вінки чи жмут
колосся жита й пшениці, хліб — щедрі дарунки природи.
Повернувшися з церкви,
родина, звичайно, врочисто сідала за стіл і розговлялася: їли яблука
з медом і запивали виноградним або яблуневим вином, — «щоб садовина
родила».
Перед Спасом є два тижні посту — «спасівка». Існує легенда, що
спасівка — це є продовження Великого посту. Бог призначив для
Великого посту дев'ять тижнів, а святі отці почали просити Бога, щоб
щось із тим зробив, бо для людей затяжко витримати такий довгий піст.
Тоді Бог розділив той піст на дві частини: сім тижнів весною перед
Великоднем і два тижні в кінці літа перед Спасом. Ось чому за
народнім віруванням у спасівку треба так само постити, як і у
Великий піст.
Селяни до Спаса намагалися зібрати всі зернові. Знахарки востаннє
заготовляли лікарські трави. "Діва Марія, — казали з цього приводу,
— це зілля сіяла, а Спас поливав — нам на поміч давав". Гуцули
остерігалися запалювати й виносити на вулицю вогонь, а закарпатці —
навіть позичати його.
Спаса — це день поминання мертвих родичів; за народньою міфологією,
це третій виступ мерців на світ у весняно-літньому сезоні: мерці
з'являються на Страсний Четвер, на Зелені Свята і на Спаса.
Приказки з нагоди Спаса:
Прийшов Спас — бери рукавиці про запас.
Спас — усьому час.
До Спаса та й рукавиці до паса.
Прийшов Спас — пішло літо від нас.
Перший Спас час припас, Петро і Павел — два прибавив, Ілля-пророк —
три приволок.
Як прийде Спас, то комарам урветься бас, а як прийде Пречиста —
забере їх нечиста.
Яблучний Спас відзначається 19 серпня.
Джерело: sviato.in.ua/preobrazhennya_nar.php
К особенностям праздника
Преображения Господня относится и то, что в этот день
совершается освящение плодов.
Обычай освящать плоды — древний. Предписания относительно
этого обычая изложены в 3-м Апост. правиле (срав.: 28-е правило VI
Вселенского Собора). Основанием для установления обычая освящать
плоды именно 6 августа было то, что на востоке (в частности, в
Греции) к этому времени поспевают плоды, важнейшие из которых —
колосья и виноград – приносятся в храм для благословения и в знак
благодарности Богу за получение этих плодов для пропитания человека,
а также по прямому их отношению к таинству Евхаристии, о чем
говорится и в самой молитве, читаемой над «гроздием».
В Русской Церкви, в тех местах, где виноград не растет или не
вызревает к этому времени, в праздник Преображения Господня
освящаются яблоки. При этом яблоки, как бы заменяющие собой
виноград, освящаются другой молитвой — «На освящение начаток овощей
(плодов)».
Освящение плодов 6 августа имеет еще и другое,
таинственно-символическое значение, а именно: в событии Преображения
Господу угодно было показать то новое обновленное состояние, в
которое вступило человеческое естество по Воскресении Господа и
вступят в общее воскресение все верующие. Но поскольку в мир через
человека вошел грех, пришла в расстройство в связи с этим и природа,
которая вместе с человеком ожидает обновления через благословение
Божие. И в этой надежде человек утверждается церковным
благословением плодов.
Чин освящения плодов
После заамвонной молитвы, при пении тропаря и кондака
праздника, священник кадит плоды. Затем диакон возглашает: «Господу
помолимся», и священник читает молитву «в причащение гроздия»:
«Благослови, Господи…» и молитву «о приносящих начатки овощей»: «Владыко
Господи Боже наш…» (в Малом и Большом Требнике), после чего при
пении тропаря окропляет плоды святой водой. Затем — «Буди имя
Господне…» и отпуст праздника.
Особенностью праздника Преображения, как и всех Господских
праздников, является то, что вечером в день праздника на великой
вечерне бывает вход с кадилом и поется великий прокимен.
Джерело: days.pravoslavie.ru/Days/awgust6.htm
До фотогалереї на І-модулі |
