|
|
ІСТОРІЯ СЕЛА ДОБРЕ
БАШТАНСЬКОГО РАЙОНУ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Засноване село Добре в 1807 році, як колонія, вихідцями із Західної
Польщі і Курляндії. Переселенці (як, до речі і всі іноземні
поселенці) одержали майже безкоштовно землю і були звільнені від
сплати податків.
Переселенці займалися сільським господарством, торгівлею, здавали
землю в оренду. До початку 20 століття в колонії проживало 2600
чоловік. Більшу частину населення складали євреї, але проживали тут
і німці. Колонія була відома своїми базарами. Річний прибуток лавок
села Добре складав 400000 рублів.
В кінці 19-го на початку 20-го століття, як і кругом, в с. Добре
йшло розшарування селянства. Частина збіднілих сімей (особливо
великих, багатодітних, що не мали достатньої кількості землі)
продавали свою землю і від′їзджали в міста – Херсон та Миколаїв.
Радянська влада в селі була встановлена в січні 1920 року.
1918-1920 роки – Громадянська війна.
Влада переходила з рук в руки. Військові дії супроводжувались багато
чисельними бідами для цивільного населення. 23,26 травня 1919 року в
колонії пройшли єврейські погроми , загинуло 37 жителів села.
Подавлено погроми було червоноармійським загоном.
В 1920 році населення становило 3366 чоловік, було 560 селянських
господарств, успішно виконувалась продрозверстка, за що Добренська
сільська рада Ново-Полтавської волості занесено на Червону дошку.
В 1921 році в селі почали організовуватися сільгоспартілі : в лютому
1921 року була зареєстрована артіль «Добренська», в неї входило 10
господарств, 63 особи, було 13 корів, 6 коней, 4 плуги. Також була
організована майстерня.
В грудні 1921 року була організована сільгоспартіль «Відродження»,
до якої входило 7 господарств, володіли 123 десятинами землі,
займалися полеводством.
В січні 1922 року була організована сільгоспартіль «Об′єднання», яка
складалася з 8
господарств, володіла 7 кіньми, 6 коровами, 2 плугами, 7 боронами, 2
жатками.
В 1928 році було організовано сільгоспартіль імені Комінтерну, до
якої ввійшло 26 господарств.
В 30-ті роки всі селянські господарства були об′єднанні в два
колгоспи : «Вперед» - 197 господарств, 317 чоловік, 2319 га землі, 1
колгосп імені Кірова – 211 господарств, 329 чоловік, 2110 га землі.
Колгоспи займалися зерновим господарством, тваринництвом.
Крім «старих» жителів села, в колонії Добре Баштанського району було
відведено для переселенців-євреїв ділянку землі 1200 га, куди
переїхали 94 сім’ї з центральних губерній України. Земля була
цілиною, розорати її можна було лише трактором. Баштанський «ОЗЕТ» (общество
помощи переселенцам) просить допомогти їм придбати трактор.
Велику увагу надавали в утворених колгоспах розвиткові культури,
освіти. Перша школа в селі була організована ще до революції. (В
1890 році заснована земська школа, в 1911 році – однокласна земська
школа), які в 1920 році були перейменовані в Трудову школу № 1 і №
2. Велика кількість дітей продовжувала навчатися в хедерах (приватні
школи). 8 грудня 1922 року відбулися загальні збори 2 КНС (Комітет
незалежних селян). На ньому було прийнято рішення про закриття
хедерів в селі.
В Добренській єврейській школі навчалося 302 учні, в школі № 2
(німецькій) – 36 учнів. Крім того, для дітей-сиріт було створено
дитячий будинок. В ньому було 25 дітей. В 1926 році Добренський
дитячий будинок перевели і об′єднали з Ефінгарським, а будівлю
віддали під школу. В 1928 році в селі Добре було три трудових школи.
В них навчались 373 учні. Одна з цих шкіл була єврейською, друга
німецькою, третя українською.
Крім шкіл, в селі працювали 2 єврейських лікбези (ліквідація
безграмотності). В 1938 році вийшла постанова ЦК КП(б)У «Про
реорганізацію національних шкіл в Україні». Школи і інші національні
навчальні заклади закривалися, а учнів переводили в
українсько-російські школи. Це і сталося в селі Добре, де в 1938
році перестали існувати єврейські та німецькі школи.
В 20-30 роки в селі була відкрита лікарська амбулаторія, аптека,
дитячі яслі.
Село Добре почало розвиватися і процвітати.
Історія Добренської сільської ради з 1941 року по
1960.
Чоловіки були призвані в лави
Червоної армії, всього з села Добре на фронт пішло179 чоловік, з них
74 загинуло смертю хоробрих.
2 серпня 1941 року почалася евакуація, на схід було
евакуйовано : коней – 199, корів – 164, овець – 98, волів – 14,
разом із худобою пішло декілька колгоспників. Але більша частина
населення в селі.
11-12 серпня села Добре і Явкине було піддано сильному
бомбардуванню. Зруйновано більшість колгоспних споруд і будинків.
Після цього до села зайшли німці. Почали вони з масових розстрілів
єврейського населення.
В період тимчасової окупації гітлерівці замучили, розстріляли
676 жителів села. З боку населення була майже відсутня допомога
Червоної армії, адже євреїв розстріляли, а німці добровільно виїхали
до Німеччини. Українців та росіян в селі залишилося дуже мало.
В селі було зруйновано всі млини, олійниці, електростанцію,
бібліотеку, маслозавод, радіовузол, школи, медичну амбулаторію.
Матеріальні збитки становили (в грошах до реформи 1947 року) на 3
765 478 рублів державного і колгоспного майна і на 3 826 970 рублів
– у цивільного населення.
По закінченню війни, солдати поверталися на попелище рідних
домівок. Частина їх покидала село і від′їзджали до міста.
В 1944-1945 роках в село Добре було переселено 40 сімей переселенців
з Західної України, в основному українське населення, переселене з
Польщі. Село відновлювалося.
На початку 1959 року родичі загиблих євреїв звернулись до
сільської ради с. Добре з проханням увіковічнити пам′ять загиблих.
Дві могили розстріляних євреїв (чоловіча і жіноча) знаходяться в
полі за селом.
Вони просили:
1. Перенести поховання на кладовище в с. Добре у єврейський
сектор.
2. Дозволити поставити пам′ятник у єврейському секторі.
3. Дозволити збір коштів для його спорудження серед родичів
загиблих, для чого відкрити спеціальний рахунок в ощадбанку.
9 липня 1959 року голова Добренської сільської ради Олійник
повідомляє, що коштів в сільській раді не має, але проти
увіковічення пам′яті загиблих сільська рада не суперечить.
Відносно збору коштів з населення питання повинні розглянути
загальні збори громадян села.
5 серпня 1959 року відбулися загальні збори жителів села
Добре і винесли з даного питання слідуюче рішення :
- поставити пам′ятник євреям, загиблим від рук фашистських
загарбників на сільському кладовищі в єврейському секторі;
- дозволити збір коштів на спорудження пам′ятника.
В Миколаївському обласному архіві на 8 листах списки 177
осіб, які внесли кошти. Зі всіх куточків Радянського Союзу йшли
гроші на рахунок в ощадбанку на спорудження пам′ятника. Всього до
кінця року було зібрано 41922 крб.
10 березня 1960 року пам′ятник було встановлено. Секретар
Миколаївської обласної ради депутатів трудящих Богомолов Олександр
дав вказівку зробити на пам′ятнику слідуючий надпис : «ЗДЕСЬ
ПОХОРОНЕНЫ СОВЕТСКИЕ ГРАЖДАНЕ, РАССТРЕЛЯННЫЕ НЕМЕЦКО-ФАШИСТСКИМИ
ЗАХВАТЧИКАМИ 10 СЕНТЯБРЯ
1941 ГОДА В СЕЛЕ ДОБРОЕ БАШТАНСКОГО РАЙОНА».
На пам′ятнику не було вказано загальної кількості
розстріляних, жодного прізвища загиблих. Все це з′явилося на пам′ятнику
через 30 років після закінчення війни.
На території сільської ради
розташовано дві братські могили періоду Великої Вітчизняної війни, в
с.Добре – братська могила, в якій поховано 36 чоловік (35 чоловік
рядового складу, 1 чоловік – сержант), в с. Новоєгорівка – братська
могила.
Підготовлено за матеріалами
Добренської сільської ради
Добре– село, центр сільської ради. Розташоване
в 10 км на південь від районного центру і в 0,5км від залізничної
станції Явкине на лінії Миколаїв-Сортувальний-Долинська. Населення –
1970 чоловік (1980р.). Сільраді підпорядковане село Новоєгорівка. В
Доброму знаходилися відділення колгоспу ім.Леніна (3520га
сільськогосподарських угідь, у тому числі орних земель – 3400га;
центральна садиба – в Новоєгорівці) і радгоспу ім. Горького (272га
сільськогосподарських угідь, у тому числі 265га орних земель;
центральна садиба – в селі Білоцерковка Новобузького району).
Основний напрям відділення колгоспу ім. Леніна – виробництво кормів
для великої рогатої худоби, свиней і птиці.
В селі розміщувався радгосп-плодорозсадник «Явкинський», за
яким було закріплено 262,7 га землі. За високі виробничі показники
187 трудівників села удостоєно урядових нагород, у тому числі ордени
Леніна – механізатор колгоспу ім. Леніна Н.А.Сташков, ордену
Жовтневої Революції – ланковий механізованої ланки цього ж колгоспу
С.І.Кіріянов. Орденом Трудового Червоного Прапора нагороджено п'ять
чоловік.
Саном на 1980р. в середній школі Доброго 30 вчителів навчали
330 учнів. Директор школи І.Г.Крот був нагороджений орденом
Жовтневої Революції. Клуб із залом для глядачів на 250 місць, три
бібліотеки з фондом 28,5 тис. книг, фельдшерсько-акушерський пункт,
два дитячі сади на 115 місць, шість магазинів, кафе, їдальня,
будинок побуту, відділення зв'язку і ощадна каса.
Село Добре засновано в 1807р. Радвлада встановлена в січні
1918р. В 1920р. в селі організована перша сільськогосподарська
артіль «Праця», в 1921р.– «Добренська», в 1923р.– комуна «Новий
побут».
В роки Великої Вітчизняної війни в боротьбі проти
німецько-фашистських загарбників брали участь 179 жителів Доброго, з
них 74 – загинули смертю хоробрих. 105 чоловік за доблесть і
відвагу, проявлені в боях проти гітлерівських окупантів, відзначено
урядовими нагородами. В період тимчасової окупації гітлерівці
замучили і розстріляли 376 жителів села. В бою за звільнення Доброго
від окупантів загинули 36 радянських воїнів. В їх честь споруджений
пам'ятник.
Джерело:
"История городов и сел Украинской ССР"
"Николаевская область",
Інститут історії Академії наук УССР
Київ, 1981 рік
Переклад, редагування тексту:
О.В.Гайдаш
|
|
