ОСВІТА

Шкільна демократія в дії

    Згідно з Конституцією, Україна є демократичною державою, оскільки носієм суверенітету і єдиним джерелом державної влади в Україні є народ, який здійснює владу, як безпосередньо шляхом виборів, референдумів, тощо, так і через органи державної влади і місцевого самоврядування.
    Самоврядування в нашій школі також побудоване на принципі демократії. Це знаходить свій вияв, перш за все, у виборах президента учнівської ради, які проходять шляхом таємного голосування, де кожен учень має право висловити свою думку.
    Найвищим органом учнівського самоврядування є конференція, на якій також проявляються принципи демократії. Учні мають право затвердити склад самоврядування, рекомендований президентом та його заступником, або ж пропонувати ту кандидатуру, яка, на їх погляд, мусить бути головою того чи іншого центру.
    На засіданні ради самоврядування розглядаються найбільш важливі питання шкільного життя. Одним із рішень ради була пропозиція проведення дня повного самоврядуванні в День вчителя. Свято вийшло гарне; воно надовго запам’ятається як учням, так і вчителям.
    На загальноучнівській конференції від учнів приймаються пропозиції до внесення в план виховної роботи. Так, цього року надійшла пропозиція провести танцювальний конкурс, що і було втілено в дію ще в першому семестрі. До самоврядування також надходять пропозиції, які, на жаль, ми не можемо виконати. Наприклад, цього року запрошували робити „музичні перерви”. Це зробити неважко, коли є відповідна апаратура. Але це болюче питання для нашої школи, яке особливо гостро постає під час проведення виховних заходів.
    Якщо учням не подобається робота самоврядування і зокрема її президента, або ж в разі своїх обов’язків (які президент присягнув виконувати на інавгурації), учні можуть оголосити президенту імпічмент, усунути його з посади, та обрати іншого. Але таких випадків в нашій школі не траплялося. Це говорить про те, що самоврядування в нашій школі було і є добре організованим, задовольняє потреби учнів від яких залежить його майбутнє, майбутнє школи та нашої країни.

Нікітіна Реґіна,
Президент учнівської ради

Школа в моєму житті

    Інколи я замислююсь над тим, яке значення в моєму житті має школа. І зовсім недавно я прийшла до висновку, що для мене школа являється другою домівкою адже я в ній проводжу більшість свого часу. Ходити до школи - це задоволення. Але навчання – це передусім важка праця, легких уроків у житті не буває, бо нелегко виробляється в людини власний погляд на речі, інтерес до глибшого пізнання їх сутності.
    Я хочу закликати вас. Замисліться усі над питанням. Що для вас означає школа? Яку роль вона відіграє у вашому житті?
    Спливають роки... Я закінчу школу, але завжди в моїй пам’яті залишаться добрі, справедливі, люблячі нас вчителі. Вони вкладають в нас тепло своєї душі, тому я впевнено можу сказати, що в майбутньому я виправдаю їхні сподівання. Хочеться сповідатися, що всі учні знайдуть свій шлях у житті, не будуть байдужими до чужого лиха, нестимуть у світ добро й людяність. Отже, не втрачайте дорогоцінного часу, навчайтеся зараз, щоб у майбутньому міцно „стояли на ногах”.

Котовська Яна,
Голова центу захисту прав дитини

Життєве питання

    Незабаром почнеться „гаряча” пора для учнів 11 класу, бо саме вони мають скласти випускні іспити, попрощатися з рідною школою, вирішити куди подітися...
У більшості виникає купа питань: „Куди іти вчитися?”, „Що хочу вивчати?”, „Ким бути в майбутньому?”, „Чи треба вчитися взагалі?”. Дуже мало випускників твердо знають, що робитимуть, а деякі лише мають уявлення про свій наступний крок.
    Особисто я вважаю, і намагаюсь в цьому переконати інших, що вчитися у ВНЗі потрібно і необхідно. Адже отримавши диплом і доклавши зусиль, ніхто не залишиться без роботи – чудові спеціалісти, професіонали, справжні знавці своєї справи потрібні завжди і скрізь.
    Іншим питанням є таке: „До якого закладу вступити?”. Тут потрібно зважити і свої нахили, і захоплення, і знання, і характер. Обдумавши все, я вступила до Миколаївського державного університету ім. В.О. Сухомлинського і абсолютно не жалкую про це. Я відчуваю, що недарма провчилася тут майже п’ять років. Саме в університеті я познайомилася з цікавими людьми отримала нові знання з різноманітних дисциплін, зокрема філологічних, утвердилася в тому, що вибрала правильний напрям своєї майбутньої діяльності, стала освіченою і дорослою людиною.
    Кожен, хто вирішить вступити до Миколаївського університету, я вважаю, не пожалкує. Але хотілося б звернути увагу випускників на те, що спочатку буде важко, хоча згодом все налагодиться і навчатися стане легше і набагато цікавіше.
Можу впевнено сказати, якщо ти розумна, терпелива, працелюбна, добросовісна, ввічлива, надійна, відповідальна, цілеспрямована людина – в тебе все вийде, і будь-який ВНЗ буде щиро вітати такого абітурієнта, як ти.

Вперед! Хай щастить!